Технології роботи з текстом на уроках іноземної мови у процесі міжкультурної комунікації

Abstract

У статті розглядається такий засіб навчання як текст у процесі викладання іноземної мови та під час формування міжкультурної комунікації студентів у вищій школі. Як свідчить аналіз і досвід, текст – це основний і один із найбільш ефективних навчально-методичних засобів навчання. Ми визначаємо поняття тексту, досліджуємо його типологію, розглядаємо структуру, аналізуємо його складові, виокремлюємо вправи, які доцільно виконувати з учнями на тому або іншому етапі роботи з текстом на уроці. Важливо зазначити, що під терміном «текст» ми розуміємо не тільки письмово відображений зразок, але й усну форму. Оскільки феномен тексту характеризується багатоаспектністю і тому складністю, лінгвісти досі не визначили єдиного узагальнюючого критерію, який би мало бути покладено в основу типологізації. Виходячи з цього, ми розглядаємо класифікацію текстів з різних точок зору. Згідно з різними типологіями, тексти розподіляють на наукові і ненаукові, художні і нехудожні, монологічні і діалогічні, моноадресатні і поліадресатні, усні і письмові, автентичні і адаптовані, тощо. Згідно зі змістовою класифікацією виокремлюють три основні види текстів: розповідь, опис, міркування. Стосовно своєї структури текст розподіляється на такі головні частини: вступ, основна частина і висновок. При роботі із будь-яким текстом виокремлюють три основні етапи: передтекстовий, власне текстовий, післятекстовий. Кожному етапові відповідають власні типи завдань. Як показав зроблений аналіз, найбільш продуктивними етапами для розроблення завдань у процесі викладання іноземної мови є текстовий та післятекстовий. На післятекстовому етапі найбільше різноманіття спостерігається серед вправ на інтерпретацію текста та серед креативних вправ. Креативні, або творчі вправи, дозволяють учням проявити найбільший рівень самостійності та широко продемонструвати набуті навички та вміння з іноземної мови.