Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/26199
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorВаганова І. М.-
dc.date.accessioned2021-10-05T08:10:24Z-
dc.date.available2021-10-05T08:10:24Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationВаганова І. М. Сервітути та узуфрукт у Римському праві / І. М. Ваганова // Нове українське право. ‒ Київ: Київський регіональний центр Національної академії правових наук України, 2021. ‒ Вип. 4. - С. 9-13.ru_RU
dc.identifier.urihttp://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/26199-
dc.description.abstractУ римському приватному праві, крім абсолютних (право власності) та обмежених прав (право володіння) відносно окремо вважалось і право на чужі речі. У даному випадку розуміються речі на особливому титулі, які належали як їх власникам, так і особам, які не мали таких широких повноважень. У зв’язку з цим змістом права на чужі речі охоплювались: сервітути, емфітевзис, суперфіцій, узуфрукт. Не буде перебільшенням стверджувати, що сервітути та узуфрукт у римському класичному праві були досить розповсюдженими та були ефективними юридичними інструментами речового права. Вони забезпечували різні господарські та особисті інтереси суб’єктів римського права.ru_RU
dc.language.isouk_UAru_RU
dc.subjectРимське правоru_RU
dc.subjectузуфруктru_RU
dc.subjectсервітутru_RU
dc.subjectемфітевзисru_RU
dc.subjectузуфруктru_RU
dc.titleСервітути та узуфрукт у Римському правіru_RU
dc.typeArticleru_RU
Розташовується у зібраннях:Статті (ПРЕ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ТЕКСТ_СТАТТI_У_ЗБIРНИКУ.pdf229,94 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.