Становлення та розвиток економічної теорії інтелектуальної власності

Abstract

Фактологічною основою дослідження є еволюція концепту інтелектуальної власності від превалювання філософських аспектів до правових та об'єктивна необхідність у подоланні наслідків тривалого спотворення вихідної схеми концепту намаганням дистанціювати його від реальних економічних відносин. У статті висвітлено генезис економічної теорії інтелектуальної власності. Теоретико-методологічну базу економічної теорії інтелектуальної власності формують близько десятка філософських і правових концепцій, що дозволили відійти від аксіоматичних, контекстуальних та остенсивних трактувань змісту інтелектуальної власності, проте не запропонували конструктивного вирішення проблеми концептуального супроводу ринкового обігу результатів інтелектуальної діяльності з урахуванням критерію економічної ефективності. У процесі суспільного розвитку стан вияву уявлень про інтелектуальну власність в економіці переходить із латентної до домінуючої форми, що приводить до виокремлення самостійного економічного ("ойкосвласницького") концепту інтелектуальної власності, основу якого сформували наукові досягнення представників марксистської, класичної та інституціональної течій. У сучасних умовах конфлікт неокласицизму та неоінституціоналізму призводить до поляризації спільноти дослідників економічної природи інтелектуальної власності з формуванням двох центрів тяжіння з діаметрально протилежними поглядами. Констатується катастрофічний брак системних досліджень і, як наслідок, відсутність монолітної теоретичної основи та чіткого концептуального розуміння економічного напряму розвитку наукової думки у сфері інтелектуальної власності. Водночас, доведено, що на сучасному етапі вимогам запиту наукового обґрунтування реальних соціально-економічних процесів та явищ у суспільстві найбільше відповідають неоінституціональні уявлення про сутність відносин інтелектуальної власності, які сприяють осягненню їхньої дуалістичної природи на основі поєднання економічного та юридичного змісту. Однак, ураховуючи, що сучасна концептуальна конструкція виявляється великоваговою та містить ряд внутрішніх алогізмів, що не піддаються доктринальному осмисленню, актуалізується потреба в перспективних дослідженнях специфіки конкретних видів інтелектуальних продуктів та сфер їхнього застосування в економічній діяльності на основі застосування міждисциплінарного підходу.