Інвестиційно-інноваційні імперативи сучасної структурної політики

Abstract

Визначено особливості структурної політики країн, що мають високий рівень конкурентоспроможності. Розглянуто роль держави як головного суб'єкта структурних перетворень. Проаналізовано та узагальнено недоліки й загрозливі тенденції структурних процесів України, що обумовлюють низький рівень національної конкурентоспроможності, а саме: поступову деіндустріалізацію економіки; технологічну відсталість; відсутність комплексної державної стратегії інтеграції України у світогосподарський простір і погодженої структурної політики. Наведено приклади використання технологій інноваційного "стрибка" і проривних технологій у структурній політиці інших країн (зокрема Словаччини) як цілісної єдності матеріальних ресурсів, ідей та оригінальних управлінських рішень. Зазначені управлінські технології дозволяють здійснити технологічний прорив і підвищити конкурентоспроможність національної економіки в умовах украй обмежених фінансових та часових ресурсів. Унаслідок інвестиційно-інноваційних обмежень, прорив української економіки до світового рівня конкурентоспроможності за багатьма напрямами є проблематичним. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є використання у структурній політиці проривних технологій, що передбачають побудову механізму управління з інвестиційно-інноваційним модулем. Запропоновано модель інвестиційно-інноваційного модуля прориву, що є інтегрованою сукупністю трьох контурів управління: інформаційно-параметричного, організаційного та функціонального. Разом ці контури забезпечують моніторинг, визначення пріоритетних напрямів, технологію інноваційного прориву, реалізацію й контроль за виконанням структурної політики, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності держави та її суб'єктів господарювання.