Соціально-трудові відносини в Україні та особливості їх правового забезпечення

Abstract

Реалізуючи положення ст. 1, 3 Конституції України та положень ст. 1, 2 Конвенції “Про основні цілі та норми соціальної політики” № 117, Україна, яка активно прагне вступити до Євросоюзу включається у суспільно-економічні процеси сучасного світу. Інтегруючись в європейське співтовариство, держава має виконати низку встановлених європейською та світовою спільнотою вимог, у тому числі і щодо забезпечення спрямовування соціально-трудових відносин на досягнення добробуту й розвитку населення. Тому, задля реалізації поставленої мети держава має розробити програми реформування та розвитку соціально-економічної сфери з належним урахуванням її впливу на добробут населення. Така спрямованість розвитку соціально-економічної сфери вимагає від держави нових підходів до формування системи законодавства та використання трудового, економічного, технічного потенціалу країни. Державне регулювання сфери соціально-трудових відносин є одним із найважливіших напрямів діяльності держави, це пов’язано з великим впливом на економічне, політичне становище в державі. Саме тому підвищення рівня життя населення розглядається як основна мета при плануванні економічного розвитку держави. А відтак, виникає потреба у формуванні ефективного законодавства, спрямованого на забезпечення захисту основних прав та свобод людини.