Please use this identifier to cite or link to this item:
http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33776
Title: | Інститут правоздатності та дієздатності у римському праві |
Authors: | Ваганова І. М. |
Keywords: | римське право дієздатність правоздатність обмежено дієздатні цивільний стан |
Issue Date: | 2024 |
Citation: | Ваганова І. М. Інститут правоздатності та дієздатності у римському праві/ І. М. Ваганова / Юридичний науковий електронний журнал. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2024. - Вип. 6. - С. 19-21. |
Abstract: | У даній статті досліджено інститут право- та дієздатності у Римському праві. Досліджено моменти виникнення правоздатності і можливість успадкування спадщини. Зазначено, що правоздатність у Римському праві безпосередньо залежала від правового статусу громадянина. Проаналізовані шляхи набуття римського громадянства. Такими були народження від римських громадян; внаслідок усиновлення римським громадянином; в внаслідок звільнення від рабства; у разі надання римського громадянства окремим громадянам за великі надбання, містам, провінціям особливими указами правителів. Проаналізовано дієздатність римських громадян за віковим критерієм. Встановлено обсяг частково недієздатних громадян. Вони мали право здійснювати самостійні правочини, такі як дарування, позичка. Частково дієздатні мали право здійснювати всі угоди, одружуватися, складати заповіт. Повна дієздатність громадянина у Римському праві складалася зі: стану свободи, стану громадянства, сімейного стану. Об’єм повної правоздатність у Римському праві включав: одруження, вчинення угод майнового характеру, участь у політичному житті держави шляхом голосування чи обрання на політичні посади. Недієздатними громадянами в Римському праві визнавали душевнохворі і недоумкуваті. На обмеження дієздатності осіб впливали такі фактори як незадовільний фізичний стан, душевні хвороби (божевілля); фізичні вади Обмежувалися в дієздатності також марнотратники - особи, які через слабкість характеру витрачають своє майно, а тому виникає загроза повного його знищення. Марнотратник не мав права здійснювати угоди за зобов'язаннями, не міг брати позику, закладати майно, а також ручатися за кого-небудь. У Римському праві правове становище жінок було різним. Спочатку жінка перебувала під владою господаря. Ним міг бути батько чи родич чоловічої статі. Незалежно від становища жінка мала обмежено-правовий статус. Публічні права жінок теж були обмежені. У період правління Юстиніана, юридичний статус жінки було прирівняно до чоловічого, і вона користувалася цивільно-правовими правами та повному обсязі. |
URI: | http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33776 |
Appears in Collections: | Статті (ПРЕ) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.