Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/34876
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКарікова Н. М.-
dc.date.accessioned2024-12-22T21:52:38Z-
dc.date.available2024-12-22T21:52:38Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationКарікова Н. М. Нормалізаторська справа Євгена Тимченка / Н. М. Карікова // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету Серія: Філологія. Збірник наукових праць. - 2024. - Випуск 68. - C. 77-82.uk_UA
dc.identifier.urihttp://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/34876-
dc.description.abstractУ статті висвітлено погляди відомого українського мовознавця професора Євгена Тимченка на найбільш дискутовані питання, що виникали серед дослідників – перших нормалізаторів української літературної мови в період 20-х – 30-х років ХХ століття. Під ту пору, названу добою українізації, коли українська мова врешті-решт отримала статус офіційної й почала розвиватися прискореними темпами, постало нагальне питання про вироблення стандартів або норм для літературної мови як вищого щабля розвитку національної мови. Під ту пору українська літературна мова не відзначалася своєю сталістю і нормативністю. Серед працівників пера повсякчасно зринали питання про правильне вживання того чи того мовного явища. Не завжди мовознавчі погляди на внормування мовної одиниці чи синтаксичної конструкції збігалися, через що виникали гострі дискусії. На поч. 20-х років минулого століття в українському мовознавстві сформувалися дві течії – крайні пуристи й помірковані пуристи – різниця між якими полягала у відмінних підходах до внормування тогочасної української літературної мови. Є. Тимченко, якого Юрій Шевельов уважав крайнім пуристом (до таких останній зараховував іще А. Кримського, С. Смеречинського, О. Курило в її ранніх працях, М. Гладкого), стояв на етнографічних позиціях і намагався зберегти всі особливості української народної, або, як тоді казали, живої мови, що виокремлювало б її серед інших слов’янських мов. У статті вирізнено цілу низку найбільш дражливих питань, які ставали предметом жвавих дискусій у тогочасних мовознавчих колах. Акцентовано на мовознавчих поглядах Євгена Тимченка, що викладені в його маловідомих наукових розвідках. Зроблено висновок про значення нормалізаторської справи мовознавців 20-х років минулого століття задля подальшого розвитку української літературної мови.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectЄвген Тимченкоuk_UA
dc.subjectукраїнська літературна моваuk_UA
dc.subjectдоба українізаціїuk_UA
dc.subjectнормалізаторська справаuk_UA
dc.subjectунормуванняuk_UA
dc.subjectмовознавчі дискусіїuk_UA
dc.titleНормалізаторська справа Євгена Тимченкаuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті (УФІ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Карікова_Н.М._стаття.pdf486,49 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.